Модус 'мати' — це орієнтація на володіння й накопичення. Людина прив'язана до того, чим вона володіє, й ототожнює себе зі своїм майном, статусом, грошима. Якщо вона втратить все — вона 'зникне'. Модус 'бути' — це орієнтація на існування й розвиток себе тут і зараз. Людина зосереджена на теперішньому моменті, на своїх здібностях й сутності. Навіть втративши матеріальне, вона залишиться собою й збереже змогу творити й розвиватися.

Фромм показує, що культ споживання, реклама й маркетингові хитрощі змушують нас жити в модусі 'мати'. Ми купуємо речі, щоб почуватися значущим. Ми накопичуємо знання для того, щоб мати авторитет. Але справжнє щастя й сенс приходить, коли ми переходимо до модусу 'бути' — коли живемо для того, щоб творити, брати участь, розвиватися й бути присутніми з людьми.

Так, він критикує традиційні авторитарні релігії, які паралізують людські сили й ставлять людину в залежність від церкви й влади. Натомість він пропонує ідею 'гуманістичної релігії', де людина в центрі й цінність полягає не у служінню авторитету, а у розвитку своїх людських здібностей й любові до інших.

Абсолютно. Фромм написав її 1976 року, але його критика культу споживання, маркетингу й погоні за властивостями звучить ще актуальніше сьогодні в епоху соціальних мереж, шопінгу й культури показухи. Його питання про те, як жити справжньо й з сенсом, залишається вічним для кожного покоління.