Каллаган розповідає про багатьох жінок, чиї імена пов'язані з кланом Кеннеді. Серед них Жаклін Кеннеді Онассіс, яка змушена була жити з невірністю й жорстокістю; Розмарі Кеннеді, якій зробили лоботомію сім'я; Мерілін Монро, чия смерть залишається загадкою; Мері Джо Копечне, яка загинула в автомобілі Теда Кеннеді; Керолін Бессетт-Кеннеді й багато інших, чиї історії були замовчані або перевернуті.

Каллаган показує, що знущання над жінками — це не випадкові інциденти, а частина культури клану, що передавалась від батьків до синів. Йдеться про норми, які виправдовували насильство, про те, як сім'я захищала своїх членів незалежно від злочинів, й про те, як жінки були знищені молчанням й відсутністю справедливості.

Морін Каллаган використовує журналістське розслідування, архівні матеріали, інтерв'ю з очевидцями й пережившими, а також раніше невідомі документи. Книга ґрунтується на фактах, а не на спекуляціях. Авторка тщательно перевіряє кожен крок, наводячи докази насильства й замовчування.

Це критика як конкретних людей, які вчиняли насильство, так і цілої системи, що це насильство захищала й приховувала. Каллаган показує, що проблема не лише в окремих хижаках, але й в тому, як сім'я, адвокати й політична система працювали разом, щоб замовчати жертв й зберегти репутацію клану.