Один сторіс породив неймовірний інтерес до книги, довго чекала на неї і отримала як подарунок.
Початок роману наче тривіальний - сімейні проблеми, роздуми, і аварія... які змінила хід історії. Бо Оля робить неймовірне - їде у село, у бабину хату.
Проте баба Ольги була "цікавою" постатю у тому ж селі, й Оля одразу автоматом здобуває славу, яка не має ніякого відношення до безпосередньої особистості Олі.
Життя Олі в селі місцями потішало - ну така вона реальність, збудована на забубонах, часом навіть брак освтітченості і логічного мислення, приводить до цікавих, курйозних і не дуже ситуацій. Проте головна героїня не піддається всьому тому, а будує притомні стосунки з односельчанами, притомно і адекватно розбирає проблеми, коли черговий раз у місцевих траплявся заскок, ну і звичайно розбирається в собі, своїх стосунках з чоловіком, стосунках з донькою, і не тільки.
І все б так класно було б і часом смішно, але... але починається те, чого ніхто не хотів...
Далі кожному відгукнеться по своєму: невизначеність і напруга, бомбардування, порятунок і оборона села, підтримка односельчан, допомога для ЗСУ.
У цьому нелегкому і драматичному вирії подій Оля переоцінила своє значення, у такий важкий момент знайшла своє місце.
Роман різноманітний на події й характери людей, однозначно вартий до прочитання, адже кожен може розказати свою історію До, Підчас і хотілося б вже і Після.
Образ Ольги то мабуть образ кожної жінки, що прагне допомогти і одночас бути в гармонії з собою у нелегкий час.